Рівні спонсорства

 

На одній з Інтернет-платформ, які пов’язують зацікавлених осіб зі спонсорами, доволі відома іспанська кулінарна школа розмістила оголошення про залучення спонсорської підтримки для фінансування церемонії відкриття магазину-закусочної. Потенційним претендентам на статус спонсора заходу пропонувалося зробити грошові внески на його проведення у розмірі від п’ятидесяти до п’ятисот євро або запропонувати іншу форму участі. При цьому, для осіб, на фінансові вливання яких розраховували організатори, було розроблено наступний перелік вигід:

• фіксовані знижки у новому магазині;
• включення компанії чи приватної особи до переліку спонсорів школи;
• отримання фірмового кулінарного фартуха;
• подарунок у вигляді книжки з оригінальними рецептами;
• безкоштовний дводенний он-лайн курс з кулінарії у літньому таборі;
• фіксована знижка на навчання у кулінарній школі.

Як вбачалося з оголошення, обсяг перелічених вигід був прямо пропорційним до грошової участі: особі, готовій спонсорувати захід у розмірі 500 євро, надавалися усі зазначені пільги, а тим, хто виявить бажання витратити не більше 50 євро, – тільки перші три із переліку.

Із змісту наведеного оголошення, можна зробити висновок, що організатори заходу розробили так званий «спонсорський пакет», визначивши не тільки максимальний та мінімальний розмір фінансових «вливань», але й перелік пільг, які вони готові надати спонсорам у відповідь.

Наведений приклад чітко демонструє, що спонсорська участь (особливо, якщо до проведення певного заходу залучається декілька спонсорів) не буває однаковою та часто залежить від обсягів спонсорської допомоги, які виводять спонсора на той чи інший рівень, що, відповідно, і визначає його статус.

Ось про ці рівні ми як раз і поговоримо.

Ми впевнені, що більшості наших читачів при перегляді телевізійних репортажів зі спортивних змагань або, наприклад, музичних конкурсів доволі часто доводилося чути про офіційних, титульних, генеральних, інформаційних, технічних, спеціальних спонсорах чи партнерах заходу. Але ми також впевнені, що більшість з людей (за виключенням хіба що тих, хто відрізняється особливою допитливістю)  дуже часто не вбачають принципової різниці між названими «титулами», адже загальний зміст усім зрозумілий: чим «гучніше» назва – тим головніше спонсор, тим більше ресурсів він вкладає.

Однак, справа тут не тільки у розмірі вкладених коштів, але й у обсязі тих вигід, які спонсор отримує взамін (якщо ви не забули, ми неодноразово підкреслювали, що спонсорство – це не чиста благодійність).

Тому, і для тих, хто приймає рішення про спонсорування, і для тих, хто його потребує, важливо чітко розуміти різницю між переліченими категоріями, щоб юридично правильно оформити взаємні відносини.

Отже, самі «вагомі» для спонсора статуси – «титульний» та «генеральний». Зазвичай, вони передбачають найбільші обсяги вкладення коштів у організацію та проведення події, що спонсорується (відразу обмовимося, що під терміном «подія» ми матимемо на увазі не тільки змагання, концерти, фестивалі, форуми тощо, але й інші «об’єкти спонсорства», як то: групи, команди, творчі колективи, окремих гравців). Під найбільшими обсягами розуміється якнайменш половина потрібних організаторам події ресурсів. Ці спонсори можуть співіснувати у межах одного «проекту», але трапляються випадки, коли подія не має титульного спонсора, обмежуючись участю тільки генерального, і навпаки.

 

 

Якщо за обсягами фінансових вкладень особливої різниці між двома згаданими категоріями практично не вбачається, то відносно отримуваних у відповідь «бонусів» існують деякі нюанси..

Так, виходячи із практики, що склалася, в обмін на свої ресурси компанія або особа, яка зветься титульним спонсором, отримує право:

-приймати рішення про те, чи будуть брати участь у спонсоруванні події бізнес-структури, що мають із таким спонсором спільну цільову аудиторію, тобто конкуренти;

— бути присутнім при проведенні усіх офіційних зустрічей та заходів, присвячених події, що спонсорується;

—  розміщувати власну назву поруч із назвою події;

— проводити із учасниками заходу спільні акції чи використовувати їх для проведення власних;

—  обов’язково бути згаданим організаторами чи учасниками при проведенні заходів, які вони організують самостійно;

— розміщувати свій логотип або банери на «майданчиках» події чи формі її учасників.

Генеральний спонсор за відсутності титульного отримує практично той же самий «спонсорський пакет», але в умовах «сусідства» не може ставити свою назву поруч із назвою події, розміщувати власні логотипи на формі її учасників та впливати на рішення організаторів щодо участі інших спонсорів. Однак, він може на повну силу «експлуатувати» імідж події, яку спонсорує, та в зв’язку з такою подією постійно згадуватися у засобах масової інформації.

Крім двох зазначених категорій організатори можуть залучати до фінансування та проведення заходів ще й офіційних, технічних, інформаційних та спеціальних спонсорів, яких часом називають партнерами проекту. Взагалі, термін «партнер» часто вживається для того, щоб більш детально окреслити взаємні відносини на договірному рівні. Це робиться тому, що на цей час законодавча база, яка регулює питання спонсорства, в нашій країні практично не сформована.

Ми не станемо зупинятися на інформаційному спонсорстві, адже про нього та його вигоди ви можете прочитати у нашій попередній статті «Форми спонсорства», а ось про інші розповімо коротенько.

Офіційними спонсорами прийнято вважати осіб, які покривають від двадцяти до двадцяти п’яти відсотків бюджету події і, відповідно, отримують  взамін приблизно такий же самий відсоток пільг, передбачених «спонсорським пакетом».

Технічними звуть спонсорів, за рахунок коштів яких забезпечується організаційна складова заходу (орендується приміщення, наймаються транспортні компанії для перевезення учасників, надається спеціальне обладнання тощо).

Ну і, нарешті, спеціальні спонсори чи партнери. Це ті,хто вкладає ресурси, надаючи товари чи послуги у обсязі, який вони визначають самі, але який, як правило, складає не більше десяти відсотків бюджету заходу. Якщо це – вкладення у натуральній формі, то розмір участі спонсора визначається, виходячи з ринкової вартості закупівлі товарів чи послуг, що надаються.

Підведемо коротенький підсумок.

Існує декілька різних рівнів спонсорства. Кожний з таких рівнів визначається обсягами внесків спонсорів та тих вигід, на які такі внески обмінюються. Рівні участі спонсорів у події та отримувані ними взамін пільги та переваги зазначаються у «спонсорських пакетах» та закріплюються у спонсорських угодах.

 

Уровни спонсорства

На одной из интернет-платформ, связывающих заинтересованных лиц со спонсорами, довольно известная испанская кулинарная школа разместила объявление о привлечении спонсорской помощи для финансирования церемонии открытия магазина-закусочной. Потенциальным претендентам на статус спонсора мероприятия предлагалось сделать денежные взносы на его проведение в размере от пятидесяти до пятисот евро, либо предложить иную форму участия. При этом, для лиц, на финансовые вливания которых рассчитывали организаторы, был разработан следующий перечень выгод:

• фиксированные скидки в новом магазине;
• включение компании или частного лица в список спонсоров школы;
• получение фирменного кулинарного фартука;
• подарок в виде книги оригинальных рецептов;
• бесплатный двухдневный онлайн курс по кулинарии в летнем лагере;
• фиксированная скидка на обучение в кулинарной школе.

Как усматривалось из объявления, объем перечисленных выгод был прямо пропорционален денежному участию: лицу, готовому спонсировать мероприятие в размере 500 евро, предоставлялись все указанные льготы, а тем, кто пожелает потратить не более 50 евро, – только первые три из списка.

Из содержания приведенного объявления можно сделать вывод, что организаторы разработали так называемый «спонсорский пакет», определив не только максимальный и минимальный размер финансовых «вливаний», но и перечень льгот, которые они готовы предоставить в ответ на их предоставление.

Данный пример четко показывает, что спонсорское участие (особенно если к проведению определенного мероприятия привлекается несколько спонсоров) не бывает одинаковым и зачастую зависит от объемов спонсорской помощи, выводящих спонсора на тот или иной уровень, который, собственно, и определяет его статус.

Вот об этих уровнях мы как раз и поговорим.

Мы уверены, что многим из наших читателей при просмотре телевизионных репортажей со спортивных соревнований или, например, музыкальных конкурсов часто доводилось слышать об официальных, титульных, генеральных, информационных, технических, специальных спонсорах или партнерах мероприятия.  Но мы также уверены, что большинство людей (за исключением тех, кто отличается особой любознательностью), зачастую не видят принципиальной разницы между данными «титулами», ведь общая суть всем понятна: чем «громче» название — тем главнее спонсор, тем больше ресурсов он вкладывает.

Однако, дело здесь не только в размере вложенных средств, но и в объеме тех выгод, которые спонсор получает взамен (если вы не забыли, мы неоднократно подчеркивали, что спонсорство — это не чистая благотворительность).

Поэтому, и для тех, кто принимает решение о спонсировании, и для тех, кто в нем нуждается, важно четко понимать разницу между перечисленными категориями, чтобы юридически правильно оформлять взаимные отношения.

Итак, самые «внушительные» для спонсора статусы – «титульный» и «генеральный». Как правило, они предусматривают наибольшие объемы вложений средств в организацию или проведение спонсируемого события (сразу оговоримся, что под термином «событие» мы подразумеваем не только соревнования, концерты, фестивали, форумы и т.д, но и другие «объекты спонсорства», такие, как: группы, команды, творческие коллективы, отдельных игроков). Под наибольшими объемами понимается как минимум половина ресурсов, необходимых организаторам. Эти спонсоры могут сосуществовать в рамках одного «проекта», но бывают случаи, когда мероприятие не имеет титульного спонсора, ограничиваясь участием только генерального, и наоборот.

Если по размерам вложений особой разницы между двумя названными категориями практически не усматривается, то относительно получаемых взамен «бонусов» существуют некоторые нюансы.

Так, исходя из установившейся практики, в обмен на вложенные ресурсы компания или лицо, именуемые титульным спонсором, получают право:

— принимать решение о том, будут ли участвовать в спонсировании события бизнес-структуры, имеющие общую с таким спонсором целевую аудиторию, то есть конкуренты;

— присутствовать при проведении всех официальных встреч и мероприятий, посвященных спонсируемому событию;

— размещать свое название рядом с названием события;

— проводить с участниками события совместные акции или использовать их при проведении своих;

— быть обязательно упомянутым организаторами или участниками при проведении ими собственных мероприятий;

— размещать свой логотип или баннеры на «полях» события, форме его участников.

Генеральный спонсор в отсутствие титульного практически получает тот же «спонсорский пакет», но в условиях «соседства» не может ставить свое название рядом с названием мероприятия, размещать логотипы на форме его участников и влиять на принятие организаторами решения об участии других спонсоров. Однако, он может по-полной «эксплуатировать» имидж спонсируемого события и в связи с ним стабильно упоминаться в средствах массовой информации.

Кроме двух указанных категорий организаторы могут привлекать к финансированию и проведению мероприятия еще и официальных, технических, информационных и специальных спонсоров, которых порой именуют партнерами проекта. По сути, термин «партнер» употребляется для того, чтобы более подробно очертить взаимные отношения на договорном уровне. Делается это потому, что на сегодняшний день законодательная база, регулирующая вопросы спонсорства, в нашей стране практически не сформирована.

На информационном спонсорстве и его выгодах останавливаться не будем, о нем вы можете прочесть в нашей предыдущей статье «Формы спонсорства», а вот об остальных расскажем вкратце.

Официальными спонсорами принято считать лиц, которые покрывают от двадцати до двадцати пяти процентов бюджета события, и, соответственно, взамен получают приблизительно такой же процент льгот, предусмотренных «спонсорским пакетом».

Техническими называют спонсоров, за счет средств которых обеспечивается организационная составляющая мероприятия (арендуется помещение, нанимаются транспортные компании для перевозки участников, предоставляется специальное оборудование и т.д.).

Ну и, наконец, специальные спонсоры, или партнеры. Это те, кто вкладывает ресурсы, предоставляя товары или услуги в определяемом ими самими размере, составляющем, как правило, не более десяти процентов бюджета события. Если это вложения в натуральной форме, то размер участия спонсора определяется, исходя из рыночной стоимости закупки предоставляемых услуг или товаров.

Подведем краткие итоги.

Существует несколько различных уровней спонсорства. Каждый их таких уровней определяется размером спонсорских вложений и объемом тех выгод, на которые эти вложения обмениваются. Уровни участия спонсоров в событии и получаемые в обмен льготы и преимущества указываются в «спонсорских пакетах» и закрепляются в спонсорских соглашениях.